uatontrigh.ru

Дівчинка йшла по вулиці і плакала, все думали, що вона просто отримала двійку

Одного разу йшла я з обіду на роботу і побачила школярку років дев`яти, яка понуро брела по вулиці і гірко плакала, гублячи великі сльози на фіолетову куртку. Люди проходили повз, бо думали, що дівчинка плаче через який-небудь двійки або подібної нісенітниці.

Я теж пройшла повз, але щось змусило мене повернутися і наздогнати її.

- Ти чого плачеш? - питаю.



Дівчинка забарилася, але потім все ж відповіла:

- У нас уроки раніше закінчилися, два англійських скасували. Мама на роботі, а бабуся кудись пішла, вдома нікого немає, я не знаю, що робити. Треба подзвонити мамі, а у мене грошей немає на рахунку.

- І ти через це плачеш?

- Ну так.

- У даєш! Розвела вогкість на порожньому місці. Диктуй номер, зараз я твоїй мамі подзвоню.

Набрали маму, поговорили. Та сказала почекати на лавочці біля під`їзду, тому що, бабуся скоро прийде. До кінця розмови з мамою дівчинка висушила сльози і навіть посміхалася.

На прощання я сказала їй, що в світі дуже мало речей, через які дійсно варто засмучуватися. І якщо наступного разу їй знадобиться допомога, нехай не плаче, а звернеться до якої-небудь симпатичної дівчини на вулиці, на зразок мене!

Мораль цієї історії така: іноді, щоб допомогти людині, не потрібно робити якихось серйозних зусиль. Особливо це стосується дітей, тому що вони недосвідчені в цьому світі, і часто приймають дрібну неприємність за велику біду. І навіть якщо дитина дійсно плаче через двійки, просто підійдіть і скажіть, що це не трагедія, просто треба наступного разу підготуватися до уроку краще, і тоді обов`язково буде «відмінно».

Поділися в соціальних мережах:

Схожі
© 2021 uatontrigh.ru