Жити в двох культурах, говорити на трьох мовах

Коли ми обідаємо в ресторані, офіціанти і ті, хто нас чує, не можуть визначити звідки ми. Розмова за столом ведеться відразу на 3 мовах - англійській, російській і французькій. І це щоденна норма для нашої невеликої сім`ї.

Обидві мої бабусі з татової і маминої сторони говорили на двох мовах. Бабуся з маминого боку - кореянка, з батьковою - японка, обидві залишилися жити в Росії після Другої світової війни. Обом довелося нелегко і довго асимілюватися, звикати в іншій культурі, вчити мову, ламати стереотипи.

Мої батьки з дитинства росли в двох культурах, говорили, спілкувалися, думали і вчилися на 2 мовах. Відбувалося це якось само собою, на несвідомому рівні.

Ми з братом, вже третє покоління, росли в двох культурах, але корейську та японську мови, в більшості своїй, були загублені для нас. У школі вчили російську і англійську, а з бабусями спілкувалися менше. Мої діти зараз повторюють частково долю моїх предків - вони ростуть в 2 культурах і говорять на 3 мовах. І так само як для моїх батьків, для них це щоденна норма.

Нормальний розвиток дітей-білінгвів дещо відрізняється від розвитку дітей, які розмовляють однією мовою. У них може бути затримка мови, іноді такі діти мовчать до 3 років, а потім можуть заговорити відразу на 2 мовах. Змішують кілька мов в одному реченні. Можуть все розуміти однією мовою, але відповідати на іншому. Все це може викликати тривогу у батьків, особливо на тлі більшості дітей, які до 3 років можуть вести свідомий розмова з батьками і розповісти про свій день в саду.

Моя старша дочка мовчала до 3,5 років. Коли вона поверталася з садка, я не могла дізнатися від неї, поїла вона і з ким вона грала. Вихователі радили залишити тільки одну мову, так як дитині складно визначитися, якою мовою говорити. Ми з чоловіком дотримувалися системи OPOL (one parent one language) - один з батьків одна мова. В 4 роки дочка заговорила повноцінними пропозиціями і відразу на 3 мовах.

Якось на пляжі я побачила, як моя дочка грала з незнайомою дівчинкою. Спочатку вони грали мовчки, придивлялися. Потім моя дочка запитала, як її звуть, спочатку англійською, потім на французькому. Дівчинка мовчала. Тоді дочка перейшла на російську - дівчинка посміхнулася і відповіла - я Ніна! А моя мама Світлана там загоряє!

Якщо ви щасливий батько дитини-білінгва, але відчуваєте якісь труднощі, не здавайтеся. Результат того вартий - повірте мені. Знання декількох мов відкриває світ - це можливість подорожувати, знайти відмінну роботу, читати, не чекаючи перекладу, а також знаходити нових друзів по всьому світу.