Ба - буш - ка !!!

Мешкає у Львові хлопчик Богдан. Вже, правда, не зовсім хлопчик - 15 років.

З самого дитинства в родині у нього якийсь розгардіяш. Мама з татом давно розійшлися, дідусь помер, та до того ж за останні роки зі скандалами і мордобоєм вже встигли змінитися три вітчима ...

Мати вся на нервах, з ранку до вечора пропадає на роботі, від неї доброго слова НЕ випросиш і тільки одна людина є у Богдана, якого він любить всім серцем - це його мила бабуся.

На пальцях однієї руки можна було б порахувати ті дні, коли він засинав, поговоривши перед сном зі своєю бабусею. Секретів один від одного у них не було ніколи. Бабуся і внук були душами один одного ...

Перше кохання, перші синці та втрати - будь-яка дрібниця в той же день була відома бабусі, але і зберігала вона секрети онука надійніше швейцарського банку.

Богдан ріс, мужнів і з роками сам став непоганим порадником для бабусі. Мати навіть трохи заздрила їх ідилічним відносинам ...

В один по справжньому прекрасний день, хлопець повернувся зі школи і вийшов у двір вигуляти собачку. Сів на лавочку, закурив і побачив, що поруч на сусідній лавці сидить бабуся з валізою і до непристойності пильно
його розглядає.

Богдану стало не по собі і він запитав:
- Бабуся, Ви щось хотіли?
Старенька нічого не відповіла і почала дзвонити по мобільнику.
Раптом хлопцеві теж подзвонили, він взяв трубку - це була його бабуся:

- Здрастуй Богданчик, здрастуй мій маленький.

Вражений хлопчик не зводив з незнайомки очей, він прибрав від вуха телефон
і закричав:
- Ба - буш - ка !!!
Потім раптом кинувся на шию до бабусі сидить на сусідній лавці ...

P.S.
До цього дня, хлопчина жодного разу за свою п`ятнадцятирічну життя не бачив улюблену бабусю.
Вона всі ці роки була в Греції на заробітках, допомагала копійкою сім`ї і кожен Божий день будь-що не стало, дзвонила онукові Богданчику, щоб дізнатися як пройшов його день ...